Ці люди пройшли важкі випробування на міцність і з гідністю виконали свій професійний обовТязок перед народом України по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Чучковський
ВТячеслав Миколайович
генерал- майор внутрішньої служби, перший заступник міністра МНС України
Народився 16.10.1948 року в селі Бакмасиха Барабинського району Новосибірської області. Службовий шлях пройшов від курсанта Львівського пожежно-технічного училища МВС СРСР до першого заступника міністра МНС України. Через кілька місяців після вибуху на ЧАЕС, був призначений на посаду заступника начальника управління пожежної охорони Київської області по оперативно-режимній зоні Чорнобильської АЕС. Перед ним стояли важкі завдання щодо відновлення професійної роботи підрозділів пожежної охорони в умовах радіаційного забруднення.
За короткий термін часу вдалося реалізувати поставленні завдання керівництвом МВС СРСР. Відновили діяльність пожежних підрозділів (які на той час комплектувалися із всього Радянського Союзу) та створили додаткові, були створені нормальні умови проживання особового складу, укомплектовані підрозділи постійним особовим складом, розроблені нормативні документи у відповідності до специфіки несення служби в тих жорстких умовах.
За пять років праці в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС приймав участь в гасінні ряду складних пожеж на ЧАЕС. Зі своїм великим життєвим досвідом прийняв ще одне бойове хрещення у Новобогданівці. Завдячуючи своєчасним діям та вибору правильного напрямку гасіння пожежі вдалося зупинити взриви снарядів на територію військової бази у Новобогданівці.
За мужність та героїзм виявлені під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи нагороджений орденом лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, двома медалями лЗа відвагу на пожежі╗, лЗа бездоганну службу╗ трьох ступенів, нагрудними знаками лКращий працівник пожежної охорони╗, лЗакон і Честь╗, лХрест Слави╗, лУчасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС╗.
Півовар
Петро Іванович
лейтенант внутрішньої служби, старший водій СВПЧ- 6 по охороні міста ПрипТять УПО УВС Київської області
Народився 06 вересня 1960 року в селі Митенци Хмельникського району Віницької області. Службовий шлях пройшов від рядового до лейтенанта. 26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини виникла аварія на Чорнобильській АЕС. Прибувши до місця аварії о 1 годині 28 хвилин у складі чергового караулу, професійно оцінивши обстановку приступив до гасіння пожежі на 4-му блоці ЧАЕС. Отримав високу дозу опромінення в наслідок перенесеної гострої променевої хвороби 2-го ступеня став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно.
Нагороджений орденами лЗнак Пошани╗, лЗа мужність╗ІІІ ступеня, медаллю лЗа бездоганну службу╗ ІІІ ступеня, нагрудними знаками лУчасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС╗, лХрест Слави╗, л20 років Чорнобильської катастрофи╗.
Легун
Сергій Миколайович
лейтенант внутрішньої служби, старший пожежний ВПЧ-2 по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 13 квітня 1960 року в селі Кожушки Хойникського району Гомельської області.
26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини виникла аварія на Чорнобильській АЕС. Прибувши до місця аварії о 1 годині 28 хвилин у складі чергового караулу приступив до гасіння пожежі на 4-му блоці ЧАЕС.
В наслідок отриманої високої дози опромінення переніс гостро променеву хворобу 1-го ступеня, став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно. Нагороджений орденами лЧервоної Зірки╗, лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, медаллю лЗа бездоганну службу╗ІІІ ступеня, нагрудними знаками лХрест Слави╗, лУчасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС╗, л20 років Чорнобильської катастрофи╗.
Хмель
Петро Григорович
полковник внутрішньої служби, начальник караулу 2-ї воєнізованої пожежної частини по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 23 січня 1959 року в селі Старі Шепеличі Чорнобильського району Київської області.
26 квітня 1986 року тієї чорної квітневої ночі випала доля керувати черговим караулом по гасінню пожежі на 4-му енергоблоці ЧАЕС у перші години аварії. Завдячуючи правильним діям та правильному вибору напрямку гасіння пожежі було не допущено розповсюджено вогню на 3-й енергоблок та інші споруди ЧАЕС. В наслідок отриманої дози опромі- нення переніс гостро променеву хворобу та став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно.
За мужність та героїзм проявлені при гасінні пожежі нагороджений орденами лЧервоної Зірки╗, лЗа заслуги╗ ІІІ ступеня, медалями лЗа бездоганну службу╗ ІІІ ступеня, нагрудними знаками лЗа заслуги╗ І ступеня МВС України, лКращий працівник пожежної пожежної охорони╗, лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, л20 років Чорнобильської катастро- фи╗, лХрест Слави╗.
Толпеєв
Сергій Петрович
майор внутрішньої служби, заступник начальника СВПЧ-6 по охороні міста ПрипТяті УПО УВС Київської області
Народився 12 жовтня 1965 року в місті Біла Церква Київської області.
Чотири роки виконував службові обовТязки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. За період несення служби в зоні відчуження Чорнобильської АЕС приймав участь в гасінні ряду складних пожеж. В наслідок отриманої дози опромінення довгий час хворів та став інвалідом 2-ї групи довічно в молодому віці.
Козак Петро Петрович
капітан внутрішньої служби, інспектор 6-ї воєнізованої пожежної частини по охороні міста ПрипТяті
Народився 23 червня 1961 року в селі Вузлове Радехівського району Львівської області.
З 1986 року по 1992 рік виконував службові обовТязки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. За сім років несення служби в зоні відчуження Чорнобильської АЕС приймав участь в гасінні ряду складних пожеж. В наслідок отриманої високої дози опромінення був виведений із зони відчуження за станом здоров`я.
Петро Петрович скромний, відповідальний за доручену йому справу, службові обовТязки ставить вище особистих, рішучий та сміливий. В цілях вшанування подвигу пожежників, які загинули при виконанні службового обовТязку при гасінні пожежі на ЧАЕС, особисто виконав барельєф шести пожежним на приміщені пожежної частини №2 по охороні ЧАЕС, а також оформив кімнату лБойової Слави╗ пожежним-Героям в 6-й военізованій пожежній частині по охороні міста ПрипТяті.
Нагороджений нагрудними знаками лХрест Слави╗, лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗.
Бутріменко
Леонід Володимирович
лейтенант, контрольор ІІІ-го взводу в/ч 3561 ВВ МВС СРСР
Народився 31 липня 1963 року в селі Буряківка Чорнобильського району Київської області.
26 квітня 1986 року о 01 годині 23 хвилини виникла аварія на Чорнобильській АЕС. На період виникнення аварії знаходився на бойовому посту №15 з 0 годин 26 квітня 1986 року по охороні периметру Чорнобильської АЕС, біля 4-го енергоблоку та залишався без заміни до 5-ї години 30-ти хвилин 26 квітня 1986 року. В наслідок отриманої високої дози опромінення став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно.
За проявлену мужність нагороджений орденами лЧервоної Зірки╗, лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, нагрудними знаками лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, л20 років Чорнобильської катастрофи╗, л За заслуги╗ І ступеня МВС України.
Бутріменко
Іван Олексійович
лейтенант внутрішньої служби, командир відділення 2-ї воєнізованої пожеж- ної частини по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 15 вересня 1946 року в селі Буряківка Чорнобильського району Київської області.
26 квітня 1986 року о 01 годині 23 хвилини виникла аварія на 4-му блоці ЧАЕС. Прибувши до місця аварії на ЧАЕС о 01 годині 28 хвилин у складі чергового караулу на чолі з лейтенантом Правик В.П. приступив до гасіння пожежі на 4-му блоці ЧАЕС. Працював в умовах жорсткого радіаційного опромінення, загазованості та високої температури.
В наслідок отриманої високої дози опромінення ,переніс гостро променеву хворобу, став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно. За проявлену мужність та героїзм при гасінні пожежі на 4-му блоці ЧАЕС нагороджений орденами лЧервона Зірка╗, лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, медалями лЗа бездоганну службу╗ трьох ступенів, лВетеран праці╗, нагрудним знаком лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, л20-років Чорнобильської катастрофи╗, лЗа заслуги╗ І ступеня МВС України.
Бутріменко
Микола Володимирович
полковник МНС України, заступник начальника ЗВПО-4 по охороні 30-ти кілометрової оперативно режимної зони ЧАЕС
Народився 9 червня 1959 року в селі Буряківка Чорнобильського району Київської області.
З 1986 року по 2006 рік виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. За багатолітню працю в 30-ти кілометровій зоні ЧАЕС приймав участь в гасінні ряду складних пожеж. Микола Володимирович відповідальний за доручену справу, службові обовТязки ставить вище особистих, рішучий та сміливий. В наслідок довголітньої служби в зоні ЧАЕС, отримав високу дозу опромінення, довгий час хворів, став інвалідом 2-ї групи.
За мужність та героїзм нагороджений орденом лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, медалями лЗа бездоганну службу╗ двох ступенів, нагрудними знаками лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, лКращий працівник пожежної охорони╗, л20 років Чорнобильської катастрофи╗, лЗа заслуги╗ І ступеня МВС України.
Яценко
Іван Михайлович
лейтенант внутрішньої служби, командир відділення 20-ї ВПЧ по охороніЧорнобильської АЕС УПО УВС Київської області
Народився 09 березня 1961 року в селі Андріївна Олександрійського району Кіровоградської області. За одинадцять років служби в 30-ти кілометровій зоні ЧАЕС зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, як старанний і дисциплінований співробітник з високим почуттям відповідальності за доручену справу. Приймав участь в гасінні ряду складних пожеж під час їх ліквідації діяв завжди чітко і злагоджено, проявляючи при цьому мужність та героїзм. За час довголітньої праці в зоні ЧАЕС отримав високу дозу опромінення в наслідок чого став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС.
За проявлену мужність та героїзм нагороджений орденом лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, нагрудними знаками лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, Хрест Слави╗, лЗа заслуи╗ І ступеня МВС України, л20 років Чорнобильської катастрофи╗.
Половинкін
Андрій Миколайович
старший лейтенант внутрішньої служби, пожежний 2-ї воєнізованої пожежної частини по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 24 листопада 1963 року в селі Чухурюрт Шемаханського району Азербайджан.
26 квітня 1986 року о 01 годині 23 хвилини виникла аварія на 4-му реакторі Чорнобильської АЕС.
Прибувши до місця аварії на ЧАЕС о 01 годині 28 хвилин у складі чергового караулу на чолі з лейтенантом внутрішньої служби Правиком В.П. приступив до гасіння пожежі на 4-му блоці ЧАЕС. Працював в умовах високого радіаційного опромінення, високої температури та загазованості.
В наслідок отриманої високої дози опромінення переніс гостро променеву хворобу, став інвалідом 2-ї групи в молодому віці довічно.
За проявлену мужність та героїзм при гасінні пожежі на 4-му блоці ЧАЕС нагороджений орденами лЧервоної Зірки╗, хрестом лЗа мужність╗, нагрудними знаками лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, л20 років Чорнобильської катастрофи╗, лЗа заслуги╗ І ступеня МВС України.
Нічипоренко
Микола Леонідович
прапорщик внутрішньої служби, пожежний 2-ї воєнізованої пожежної частини по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 09 листопада 1961 року в селі Свечено Хабаровський край Росія.
Прибувши до місця аварії на 4-ту блоці ЧАЕС у складі чергового караулу на чолі з лейтенантом внутрішньої служби Правиком В.П. приступив до гасіння пожежі на покрівлі машинного залу. Працював в умовах високого радіаційного опромінення, високої температури.
В наслідок отриманої високої дози опромінення , переніс гостро променеву хворобу, став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно.
За мужність та героїзм проявлені при гасінні пожежі на 4-му блоці ЧАЕС нагороджений орденами лЧервоної Зірки╗, лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, нагрудними знаками лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, л20 років Чорнобильської катастрофи╗.
Іванченко
Анатолій Петрович
старшина внутрішньої служби,пожежний 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини по охороні міста ПрипТяті УПО УВС Київської області
Народився 12 серпня 1961 року в селі Літки Луганського району Житомирської області.
26 квітня 1986 року о 01 годині 23 хвилини виникла аварія на 4-му блоці ЧАЕС.
О 01 годині 30 хвилин прибувши до місця аварії у складі чергового караулу на чолі з лейтенантом внутрішньої служби Кибенок В.М. та приступили до гасіння пожежі на покрівлі 3-го енергоблоку ЧАЕС. Працював в умовах жорсткого радіаційного опромінення, високої температури та загазованості.
В наслідок отриманої високої дози опромінення переніс гостро променеву хворобу, став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно.
За мужність та героїзм проявлені при гасінні пожежі на 4-му блоці ЧАЕС нагороджений орденами л Знаком Пошани╗, лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, нагрудними знаками лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, л20 років Чорнобильської катастрофи╗.
Захаров
Анатолій Анатолійович
старший сержант внутрішньої служби,
командир відділення 2-ї воєнізованої пожежної частини по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 05 червня 1952 року в місті Жіздра Калузької області Російської Федерації.
26 квітня 1986 року о 01 годині 23 хвилини на 4-му блоці ЧАЕС виникла аварія. О 01 годині 28 хвилини у складі чергового караулу прибув до місця аварії на 4-й блок Чорнобильської АЕС та приступив до гасіння пожежі. Проявляючи професіоналізм, стійкість та мужність, нехтуючи реальною небезпекою для життя в умовах жорсткого радіаційного випромінювання, проявляв безстрашність, самовідданість, волю для ліквідації пожежі.
За проявлену мужність та героїзм при гасінні пожежі на 4-му блоці ЧАЕС нагороджений орденами лЧервоної Зірки╗, лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, медалями лЗа бездоганну службу╗ ІІІ ступеня, лЗа рятування тонучих╗, нагрудними знаками л Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС╗, л20 років Чорнобильської катастрофи╗.
Король
Андрій Дмитрович
лейтенант внутрішньої служби, водій ВПЧ-2 по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 02 січня 1956 року в селі Кожушки Хойницького району Гомельської області Білорусії.
26 квітня 1986 року о 01 годині 23 хвилини виникла аварія на 4-му блоці ЧАЕС.
О 01 годині 28 хвилин прибувши до місця аварії у складі чергового караулу на чолі з лейтенантом внутрішньої служби Правиком В.П. приступив до гасіння пожежі на 4-му енергоблоці ЧАЕС. Працював в умовах жорсткого радіаційного опромінення, високої температури та загазованості.
В наслідок отриманої високої дози опромінення переніс гостро променеву хворобу, став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно.
За мужність та героїзм проявлені при гасінні пожежі на 4-му блоці ЧАЕС нагороджений орденами лЗнаком Пошани╗, лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, нагрудними знаками лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, л20 років Чорнобильської катастрофи╗.
Палагеча
Володимир Семенович
лейтенант внутрішньої служби, молодший інспектор 2-ї воєнізованої пожежної частини по охороні ЧАЕС
Народився 11 січня 1963 року в селі Копачі Чорнобильського району Київської області.
26 квітня 1986 року о 01 годині 23 хвилини виникла аварія на 4-му блоці ЧАЕС.
О 01 годині 28 хвилин прибувши до місця аварії у складі чергового караулу на чолі з лейтенантом внутрішньої служби Правиком В.П. приступив до гасіння пожежі на 4-му енергоблоці ЧАЕС. Працював в умовах жорсткого радіаційного опромінення, високої температури та загазованості.
В наслідок отриманої високої дози опромінення переніс гостро променеву хворобу, став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно в молодому віці.
За мужність та героїзм проявлені при гасінні пожежі на 4-му блоці ЧАЕС нагороджений орденами лЧервоної Зірки╗, лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, нагрудними знаками лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, л20 років Чорнобильської катастрофи╗.
Найдюк
Анатолій Дмитрович
лейтенант внутрішньої служби,водій 6-ї самостійної пожежної частини по охороні міста ПрипТяті УПО УВС Київської області
Народився 04 грудня 1957 року в селі Ясенок Гомельської області Білорусь.
26 квітня 1986 року о 01 годині 23 хвилини виникла аварія на 4-му блоці ЧАЕС.
О 01 годині 30 хвилин прибувши до місця аварії у складі чергового караулу на чолі з лейтенантом внутрішньої служби Кибенок В.М. приступили до гасіння пожежі на покрівлі 3-го енергоблоку ЧАЕС. Працював в умовах жорсткого радіаційного опромінення, високої температури та загазованості.
В наслідок отриманої високої дози опромінення переніс гостро променеву хворобу, став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно.
За мужність та героїзм проявлені при гасінні пожежі на 4-му блоці ЧАЕС нагороджений орденами л Червоної Зірки╗, лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, нагрудними знаками лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, л20 років Чорнобильської катастрофи╗.
Белендик
Валентин Васильович
підполковник внутрішньої служби, інженер 2-ї воєнізованої пожежної частини по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 25.04. 1951 року в м. Чорнобиль Київської області.
За період довголітньої служби в зоні ЧАЕС зарекомендував себе виключно з позитивної сторони з високим почуттям відповідальності за доручену справу. Приймав участь у гасінні ряду великих пожеж, під час ліквідації яких неодноразово виявляв мужність та героїзм.
В звТязку з довголітньою роботою в 30- кілометровій зоні ЧАЕС отримав високу дозу опромінення в наслідок чого став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно.
За мужність та героїзм проявлені при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС нагороджений орденом лЗа заслуги╗ ІІІ ступеня, медалями лЗа бездоганну службу╗ ІІІ ступенів, нагрудними знаками л Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, лХрест Слави╗, лЗнак Пошани╗, лЗа заслуги╗ І ступеня МВС України.
Березан
Володимир Михайлович
полковник внутрішньої служби, старший інженер СВПЧ-6 по охороні міста ПрипТяті УПО УВС Київської області
Народився 21 липня 1955 року в місті Бобровиця Чернігівської області.О 01 годині 50 хвилин прибув на територію Чорнобильської АЕС та приступив до гасіння пожежі на 4-му блоці АЕС. Працював в умовах жорсткого радіаційного опромінення, високої температури. В наслідок отриманої високої дози опромінення переніс гостропроменеву хворобу в наслідок чого став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно. За вагомі особисті заслуги у виконанні робіт, повТязаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС нагороджений орденами лЧервоної Зірки╗, лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, Почесна відзнака Президента України, медаллю лЗа бездоганну службу╗ ІІІ ступеня, нагрудними знаками лКращому працівнику пожежної охорони╗, л20 років Чорнобильської катастрофи╗, лХрест Слави╗, лЗа заслуги╗ І ступеня МВС України.
Кущенко
Леонід Іванович
старшина внутрішньої служби, пожежний 2-ї воєнізованої пожежної частини по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 18 жовтня 1961 року в селі Зимовище Чорнобильського району Київської області.
26 квітня 1986 року о 01 годині 23 хвилини виникла аварія на 4-му блоці ЧАЕС. Прибувши до місця аварії приступив до гасіння пожежі на 4-му блоці ЧАЕС.
Працював в умовах високої радіоактивності, в наслідок чого отримав високу дозу опромінення та переніс променеву хворобу, довгий час хворів та став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно.
За проявлену мужність та героїзм при гасінні пожежі на 4-му блоці ЧАЕС нагороджений орденами лЗнак Пошани╗, лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, медаллю лЗа бездоганну службу╗ ІІІ ступеня, нагрудними знаками лХрест Слави╗, лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, л20 років Чорнобильській катастрофі╗.
Старовойт
Віктор Михайлович
лейтенант внутрішньої служби, старший водій ВПЧ-2 по охороні Чорнобильської АЕС УПО УВС Київської області
Народився 12 травня 1965 року в селі Старі Шепеличі Чорнобильського району Київської області.
26 квітня 1986 року о 01 годині 23 хвилини виникла аварія на 4-му блоці ЧАЕС.
Прибувши до місця аварії приступив до гасіння пожежі на 4-му блоці ЧАЕС.
Працював в умовах високої радіоактивності в наслідок чого отримав високу дозу опромінення та переніс променеву хворобу, довгий час хворів та став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно.
За проявлену мужність та героїзм при гасінні пожежі на 4-му блоці ЧАЕС нагороджений орденами лЗнак Пошани╗, лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, медаллю лЗа бездоганну службу╗ ІІІ ступеня, нагрудними знаками лХрест Слави╗, лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, л20 років Чорнобильській катастрофі╗, лЗа заслуги╗ І ступеня МВС України.
Рудько
Михайло Андрійович
підполковник внутрішньої служби, інженер ВПО-17 по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 14 листопада 1949 року в селі Кобипеча Бобровицького району Чернігівської області.
З 1988 року по 2003 рік виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. За багатолітню працю в 30-ти кілометровій зоні ЧАЕС приймав участь в гасінні ряду складних пожеж. Михайло Андрійович відповідальний за доручену справу, службові обовТязки ставить вище особистих, рішучий та сміливий. В наслідок довголітньої служби в зоні ЧАЕС, отримав високу дозу опромінення, довгий час хворів, став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС.
Нагороджений медалями лЗа бездоганну службу╗ трьох ступенів, нагрудними знаками лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, лКращий працівник пожежної охорони╗, л20 років Чорнобильської катастрофи╗, лХрест Слави╗.
Кирієнко
Павло Володимирович
підполковник внутрішньої служби, старший інженер ЗВПО-3 по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 09 жовтня 1951 року в селі Литвинівка Києво-Святошинського району Київської області.
З 1986 року по 1991 рік виконував службові обовТязки при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. За часи довголітньої праці в зоні відчуження ЧАЕС неодноразово приймав участь в гасінні ряду складних пожеж. В наслідок отриманої високої дози опромінення тривалий час хворів та став інвалідом ІІ групи ЧАЕС.
За мужність та героїзм, проявлені при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС нагороджений орденом лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, медалями лЗа бездоганну службу╗ трьох ступенів, нагрудними знаками лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, лЗа відмінну службу в МВС╗, лКращий працівник пожежної охорони╗, лХрест Слави╗.
Ковальчук
Іван Дмитрович
підполковник внутрішньої служби, начальник 6-ї воєнізованої пожежної частини по охороні міста ПрипТяті УПО УВС Київської області
Народився 26 жовтня 1958 року в селі Плоске Ружинського району Житомирської області.
З 1986 року по 1991 рік виконував службові обовТязки при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. За довголітню працю на ЧАЕС по ліквідації її наслідків зарекомендував себе виключно з позитивної сторони. Іван Дмитрович чесний, принциповий, витривалий, не боїться ризикових ситуацій по характеру рішучий, сміливий. Користується заслуженим авторитетом серед колишніх товаришів по службі.
За період праці на ЧАЕС неодноразово приймав безпосередню участь в гасінні ряду складних пожеж в 4-му та 3-му енергоблоках ЧАЕС, де вміло керував діями підлеглих під час гасіння . В звТязку з довголітньою роботою в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, отримав високу дозу опромінення та був звільнений зі служби через хворобу, інвалід 2-ї групи довічно.
За мужність і героїзм виявлені при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС нагороджений орденами лЗа особисту мужність╗ СРСР, лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, медалями лЗа бездоганну службу╗ ІІІ ступеня, л20 років з дня Чорнобильської катастрофи╗, Андріївська медаль лМНС України Ц За віру та вірність╗, нагрудними знаками лКращому працівнику пожежної охорони╗, лЗа відмінну службу в МВС╗, лЗа сумлінну службу╗ ІІ ступеня ВВ МВД СРСР, лЗакон і честь╗ МВС України, лПочесний знак МВС України╗, лВійськова доблесть╗, л20 років Чорнобильській катастрофі╗, лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, лЗнак Пошани╗, лХрест Слави╗.
Камишний
Валерій Іванович
полковник внутрішньої служби, начальник центра ЦААСЗ і ОУПО ГУ МВС України в Київській області
Народився 5 грудня 1951 року в місті Яготин Київської області.
26 квітня 1986 року о 01 год. 23 хв. виникла аварія на 4-му блоці Чорнобильської АЕС. Камишний В.І. згідно штатного розкладу залучення сил та засобів пожежної охорони Київської області прибув на місце катастрофи і поступив у розпорядження оперативного штабу пожежегасіння.
Валерій Іванович виконував накази керівництва пожежної охорони по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, проведення розвідки та групування бойових розрахунків в найбільш небезпечних ділянках гасіння пожежі на 4-му блоці. Працював в умовах жорсткого радіаційного випромінювання, проявляв безстрашність, самовідданість, волю для досягнення поставлених задач.
В звТязку з довголітньою роботою в 30-ти км. зоні ЧАЕС Валерій Іванович отримав високу дозу опромінення і був звільнений через хворобу з органів внутрішніх справ.
За проявлені мужність та героїзм при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС нагороджений орденом лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, медалями лЗа бездоганну службу трьох ступенів, нагрудними знаками лКращий працівник пожежної охорони╗, лУчасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС╗, лХрест Слави╗.
Шаврей
Іван Михайлович
пожежник 2-ї воєнізованої пожежної частини по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 03 січня 1951 року в с.Біла Сорока Гомельської області Наровлянського району.
26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини надійшло повідомлення про вибух на 4-му енергоблоці ЧАЕС. Прибувши до місця аварії о першій годині 30 хвилин Іван Михайлович рішуче приступив до виконання службових обовТязків. Знаходився у небезпечній зоні з високим рівнем радіоактивного опромінення, на протязі багатьох годин приймав участь в гасінні пожежі на 4-му блоці ЧАЕС.
Після тривалої дії високого рівня радіоактивного опромінення, високої температури та сильного задимлення Іван Михайлович був виведений із зони пожежі із діагнозом гостра променева хвороба. Після тривалого лікування був звільнений з органів внутрішніх справ через хворобу, інвалід 2-ї групи ЧАЕС (довічно).
За проявлену мужність та героїзм при гасінні пожежі на 4-му блоці ЧАЕС нагороджений орденом лЧервоної Зірки╗, медалями лЗа бездоганну службу╗, "За бездоганну службу" ІІІ ступеня, "70 років збройним силам СРСР", "150 років Пожежній охороні", почесним знаком "МВС України", нагрудними знаками лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, л20 років Чорнобильській катастрофі╗.
Щегель
Ігор Миколайович
полковник внутрішньої служби, інспектор СВПЧ-16 по охороні 30-ти км. зони ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 26 травня 1963 року в місті Бориспіль Київської області.
З 1986 року по 1988 рік виконував службові обов'язки з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. За період служби в 30-ти кілометровій зоні ЧАЕС приймав участь в гасінні ряду складних пожеж. Ігор Миколайович відповідальний за доручену справу, службові обовТязки ставить вище особистих, рішучий та сміливий.
За мужність та героїзм виявлені при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС нагороджений медаллю лЗа сумлінну службу╗ третього ступеня, нагрудними знаками лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, лЗа відвагу в надзвичайній ситуації╗ ІІ ступеня, лЗа співпрацю з ВВ МВС України╗.
Богданов
Олександр Пантелійович
лейтенант внутрішньої служби, пожежний ВПЧ-2 по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 21 січня 1964 року місті Мелітополь Запоріжської області.
За період довголітньої служби в зоні ЧАЕС зарекомендував себе виключно з позитивної сторони з високим почуттям відповідальності за доручену справу. Приймав участь у гасінні ряду великих пожеж, під час ліквідації яких неодноразово виявляв мужність та героїзм.
В звТязку з довголітньою роботою в 30- кілометровій зоні ЧАЕС отримав високу дозу опромінення в наслідок чого став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно.
За мужність та героїзм проявлені при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС нагороджений орденом лЗа мужність╗ ІІІ ступеня , нагрудними знаками л Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, лХрест Слави╗.
Цимбалюк
Віктор Петрович
полковник внутрішньої служби, начальник ВПЧ-17 по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області.
Народився 5 лютого 1956 року в селі Цумань Волинської області.
За період довголітньої служби в зоні ЧАЕС зарекомендував себе виключно з позитивної сторони з високим почуттям відповідальності за доручену справу. Приймав участь у гасінні ряду складних пожеж на ЧАЕС, під час ліквідації яких неодноразово виявляв мужність та героїзм.
У звТязку з довголітньою роботою в 30- кілометровій зоні ЧАЕС отримав високу дозу опромінення в наслідок чого був звільнений з органів внутрішніх справ через хворобу на пенсію.
За мужність та героїзм проявлені при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС нагороджений медалями лЗа відвагу на пожежі╗, лЗа бездоганну службу╗ ІІІ ступенів, нагрудними знаками лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, лХрест Слави╗, лКращий працівник пожежної охорони╗, лЗа відмінну службу в МВС╗, л20 років Чорнобильській катастрофі╗.
Дерій
Олександр Володимирович
інспектор ВПЧ-17 по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 16 червня 1958 року в селі Плесецьке Васильківського району Київської області.
За період довголітньої служби в зоні ЧАЕС зарекомендував себе виключно з позитивної сторони з високим почуттям відповідальності за доручену справу. Приймав участь у гасінні ряду складих пожеж, під час ліквідації яких неодноразово виявляв мужність та героїзм.
В звТязку з довголітньою роботою в 30- кілометровій зоні ЧАЕС отримав високу дозу опромінення в наслідок чого став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно.
За мужність та героїзм проявлені при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС нагороджений медаллю лЗа сумлінну службу╗ ІІІ ступеня , нагрудними знаками л Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, лХрест Слави╗.
Корчемний
Борис Миколайович
лейтенант внутрішньої служби, інженер звТязку загону технічної служби УПО УВС Київської області
Народився 24 березня 1956 року в селі Буда-Радинська Поліського району Київської області.
За період довголітньої служби в зоні ЧАЕС зарекомендував себе виключно з позитивної сторони з високим почуттям відповідальності за доручену справу. Приймав участь у гасінні ряду великих пожеж, під час ліквідації яких неодноразово виявляв мужність та героїзм.
В звТязку з роботою в 30- кілометровій зоні ЧАЕС отримав високу дозу опромінення в наслідок чого став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно.
За мужність та героїзм проявлені при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС нагороджений медаллю лВетеран праці╗, нагрудними знаками лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, лХрест Слави╗.
Хмель
Іван Григорович
начальник інспекції Держпожнагляду ВВС Чорнобильського району УПО УВС Київської області
Народився 21 лютого 1955 року в селі Старі Шепеличі Чорнобильського району Київської області.
26 квітня 1986 року о 01 год. 23 хв. виникла аварія на 4-му блоці Чорнобильської АЕС. Хмель І.Г. згідно штатного розкладу залучення сил та засобів пожежної охорони Київської області прибув на місце катастрофи і поступив у розпорядження оперативного штабу пожежегасіння.
Іван Григорович виконував накази керівництва пожежної охорони по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, проведення розвідки та групування бойових розрахунків в найбільш небезпечних ділянках гасіння пожежі на 4-му блоці. Працював в умовах жорсткого радіаційного випромінювання, проявляв безстрашність, самовідданість, волю для досягнення поставлених задач.
Працював в умовах високої радіоактивності в наслідок чого отримав високу дозу опромінення, довгий час хворів і став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно. За проявлені мужність та героїзм при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС нагороджений орденом лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, медалями лЗа відвагу на пожежі╗, лЗа бездоганну службу трьох ступенів, нагрудними знаками лКращий працівник пожежної охорони╗, лУчасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС╗, лХрест Слави╗.
Скачок
Олександр Вікторович
підполковник внутрішньої служби, колишній інженер 17-ї воєнізованої пожежної частини по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 23 грудня 1961 року в м. Буда Ц Кошельова Гомельської області.
З 1987 року по 1994 рік виконував службові обовТязки у зоні Чорнобильської АЕС.
До виконання службових обовТязків ставився сумлінно, проявляючи при цьому наполегливість та розумну ініціативу. Приймав активну участь у гасінні ряду великих та складних пожеж, під час ліквідації яких неодноразово виявляв мужність та героїзм. В наслідок довголітньої праці в зоні ЧАЕС, отримав високу дозу опромінення, довгий час хворів та був звільнений зі служби по хворобі.
Нагороджений медаллю лЗа бездоганну службу╗ ІІІ ступеня, нагрудними знаками лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, лХрест Слави╗.
Мельников
Андрій Федорович
Підполковник внутрішньої служби, начальник караулу 2-ї воєнізованої пожежної частини по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 22 червня 1965 року в селі Новошипеличі Чорнобильського району Київської області.
26 квітня 1986 року прибувши на територію ЧАЕС та приступив до гасіння пожежі на 4-му блоці . Працював в умовах високої радіоактивності в наслідок чого отримав високу дозу опромінення та переніс променеву хворобу, після чого довгий час хворів та став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно.
Нагороджений орденами лЗнак Пошани╗, лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, нагрудними знаками лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, лХрест Слави╗, л20 років Чорнобильській катастрофі╗.
Мельников
Віктор Федорович
підполковник внутрішньої служби, інспектор ВПЧ-2 по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 28 листопада 1958 року в селі Новошепеличі Чорнобильського району Київської області
26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини надійшло повідомлення про вибух на 4-му енергоблоці ЧАЕС. Прибувши до місця аварії Віктор Федорович рішуче приступив до виконання службових обовТязків. Знаходився у небезпечній зоні з високим рівнем радіоактивного опромінення, на протязі багатьох годин приймав участь в ліквідації наслідків аварії на 4-му блоці ЧАЕС.
Після тривалої дії високого рівня радіоактивного опромінення Віктор Федорович був виведений із зони ЧАЕС. Після тривалого лікування був звільнений з органів внутрішніх справ через хворобу, інвалід 2-ї групи ЧАЕС довічно.
За проявлену мужність та героїзм при ліквідації наслідків аварії на 4-му блоці ЧАЕС нагороджений орденами лЗнак Пошани╗, лЗа заслуги╗ ІІІ ступеня, нагрудними знаками лХрест Слави╗, лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, л20 років Чорнобильській катастрофі╗, лКращий працівник пожежної охорони╗.
Давиденко
Олександр Іванович
майор внутрішньої служби, інспектор ВПЧ-2 по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 2 лютого 1959 року в селі Борисполь Хагмасського району Азербайджан.
З 1986 року по 1990 рік виконував службові при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. За пТять років праці в 30-ти кілометровій зоні ЧАЕС приймав участь в гасінні ряду складних пожеж. Олександр Іванович відповідальний за доручену справу, службові обовТязки ставить вище особистих, рішучий та сміливий. В наслідок довголітньої служби в зоні Чорнобильської АЕС, отримав високу дозу опромінення, довгий час хворів, став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС в молодому віці довічно.
За мужність та героїзм виявлені при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС нагороджений медаллю лЗа сумлінну службу╗ третього ступеня, нагрудними знаками лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, л20 років Чорнобильській катастрофі╗, лХрест Слави╗.
Гирявець
Микола Федорович
майор внутрішньої служби, інспектор СВПЧ-16 по охороні 30-ти км. зони ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 27 квітня 1959 року в селі Безугляки Сквирського району Київської області.
За період довголітньої служби в зоні ЧАЕС зарекомендував себе виключно з позитивної сторони з високим почуттям відповідальності за доручену справу. Приймав участь у гасінні ряду великих пожеж, під час ліквідації яких неодноразово виявляв мужність та героїзм.
В звТязку з довголітньою роботою в 30- кілометровій зоні ЧАЕС отримав високу дозу опромінення в наслідок чого став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно.
За мужність та героїзм проявлені при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС нагороджений медаллю лЗа сумлінну службу╗ ІІІ ступеня, нагрудними знаками л Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, лХрест Слави╗, лЗнак Пошани╗, лЗа заслуги╗ ІІ ступеня МВС України.
Сопінський
Микола Володимирович
лейтенант внутрішньої служби, командир відділення СВПЧ-16 по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 30 квітня 1959 року в селі Леськово Монастирищенського району Черкаської області.
За дванадцять років служби в 30-ти кілометровій зоні ЧАЕС зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, як старанний і дисциплінований співробітник з високим почуттям відповідальності за доручену справу. Приймав участь в гасінні ряду складних пожеж під час їх ліквідації діяв завжди чітко і злагоджено, проявляючи при цьому мужність та героїзм. За час довголітньої праці в зоні ЧАЕС отримав високу дозу опромінення в наслідок чого став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно.
За проявлену мужність та героїзм при ліквідації аварії на ЧАЕС нагороджений орденом лЗа мужність╗ ІІІ ступеня, медаллю лЗа сумлінну службу╗ ІІІ ступеня, нагрудними знаками лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, лХрест Слави╗, л20 років Чорнобильської катастрофи╗.
Шимко
Анатолій Миколайович
майор внутрішньої служби,інспектор СВПЧ-16 по охороні 30-ти км. зони ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 20 березня 1961 року в селі Кучиновка Щорський район Чернігівська область.
За період довголітньої служби в зоні ЧАЕС зарекомендував себе виключно з позитивної сторони з високим почуттям відповідальності за доручену справу. Приймав участь у гасінні ряду великих пожеж, під час ліквідації яких неодноразово виявляв мужність та героїзм.
В звТязку з довголітньою роботою в 30- кілометровій зоні ЧАЕС отримав високу дозу опромінення в наслідок чого став інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно.
За мужність та героїзм проявлені при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС нагороджений нагрудними знаками л Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, лХрест Слави╗.
Клецько
Галина Петрівна
сержант внутрішньої служби, радіотелефоніст ВПЧ-2 по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народилася 26 червня 1949 року в селі Мозир Волинської області.
26 квітня 1986 року о 01 годині 23 хвилини виникла аварія на 4-му блоці ЧАЕС.
Прибувши до місця аварії приступила до виконання службових обовТязків в умовах жорсткого радіаційного опромінення. Підтримувала радіозвТязок з бойовими дільницями по координації їх дій у боротьбі з вогняною стихією та неконтрольованим атомом.
Працювала в умовах високої радіоактивності в наслідок чого отримала високу дозу опромінення, довгий час хворіла та стала інвалідом 2-ї групи ЧАЕС довічно.
За мужність і героїзм проявлені при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС нагороджена медаллю лЗа сумлінну службу╗ ІІІ ступеня, нагрудними знаками лХрест Слави╗, лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, л20 років Чорнобильській катастрофі╗.
Чаплюк
Олександр Григорович
майор внутрішньої служби, заступник начальника СВПЧ-16 по охороні 30-ти км. зони ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 10 жовтня 1960 року в місті Яготин Київської області
За період довголітньої служби в зоні ЧАЕС зарекомендував себе виключно з позитивної сторони з високим почуттям відповідальності за доручену справу. Приймав участь у гасінні ряду складних пожеж на ЧАЕС, під час ліквідації яких неодноразово виявляв мужність та героїзм.
У звТязку з довголітньою роботою в 30- кілометровій зоні ЧАЕС отримав високу дозу опромінення в наслідок чого був звільнений з органів внутрішніх справ через хворобу на пенсію.
За мужність та героїзм проявлені при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС нагороджений медалями лЗа сумлінну службу╗ ІІІ ступеня, нагрудними знаками л Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, лХрест Слави╗, лКращий працівник пожежної охорони╗.
Ничипоренко
Любов Андріївна
сержант внутрішньої служби, радіотелефоніст ВПЧ-2 по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народилася 08 червня 1957 року в селі Копачі Чорнобильського району Київської області.
26 квітня 1986 року о 01 годині 23 хвилини виникла аварія на 4-му блоці ЧАЕС.
Прибувши до ВПЧ-2 за викликом керівництва, приступила до виконання службових обовТязків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в умовах жорсткого радіаційного опромінення.
В звТязку з цим отримала високу дозу опромінення в наслідок чого довгий час хворіла та була звільнена з органів внутрішніх справ через хворобу на пенсію.
Голуб
Галина Петрівна
лейтенант внутрішньої служби, молодший інспектор ВПЧ-2 по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народилася 8 січня 1954 року в селі Розважів Іванівського району Київської області.
Прибувши до ВПЧ-2 за викликом, приступила до виконання службових обовТязків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в умовах жорсткого радіаційного опромінення.
В звТязку з цим отримала високу дозу опромінення в наслідок чого довгий час хворіла та стала інвалідом 2-ї групи ЧАЕС.
Медушівський
Микола Васильович
старший сержант внутрішньої служби, водій 2-ї воєнізованої пожежної частини по охороні ЧАЕС УПО УВС Київської області
Народився 22 травня 1962 року в селі Лозоватка Шполянського району Черкаської області.
Виконував службові обовТязки при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. За період праці на ЧАЕС по ліквідації її наслідків зарекомендував себе виключно з позитивної сторони. Микола Васильович чесний, принциповий, витривалий, не боїться ризикових ситуацій по характеру рішучий, сміливий. Користується заслуженим авторитетом серед колишніх товаришів по службі.
За мужність і героїзм виявлені при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС нагороджений медаллю лЗа бездоганну службу╗ ІІІ ступеня, нагрудними знаками л20 років Чорнобильській катастрофі╗, лУчасник ліквідації аварії на ЧАЕС╗, лХрест Слави╗.